На початку ХІХ ст. село Сунки належало відомому герою Вітчизняної війни 1812 р. генералу Раєвському, в середині ХІХ ст. – Соф’ї Раєвській,
а з 1900 р. – поміщиці княгині Н. Г. Яшвіль.
Саме тут видатний російський художник Михайло Нестеров, котрий прожив у Сунках 9 років, написав відомий портрет княгині Яшвіль, котрий зараз знаходиться у Київському музеї російського мистецтва, а також – майже всі етюди до Марфо-Мар’їнської обітелі у Москві.
У минулому Сунки – один з найбільших та найцікавіших центрів черкаського народного гончарства: горщики, макітри, глечики та глиняні іграшки постачались до Сміли, Черкас та Києва.
Також село пишається династіями майстринь-вишивальниць: їх роботи були представлені на виставках у Києві, Москві, Петербурзі, а кращі з них навіть були нагороджені бронзовою та золотою медалями на всесвітній виставці у Парижі.
Лаврентій Похилевич у своїй книзі "Сказания о населенных местностях Киевской Губернии" (вид. Києво-Печерської Лаври, 1864 р.) писав про Сунки:
а з 1900 р. – поміщиці княгині Н. Г. Яшвіль.
Саме тут видатний російський художник Михайло Нестеров, котрий прожив у Сунках 9 років, написав відомий портрет княгині Яшвіль, котрий зараз знаходиться у Київському музеї російського мистецтва, а також – майже всі етюди до Марфо-Мар’їнської обітелі у Москві.
У минулому Сунки – один з найбільших та найцікавіших центрів черкаського народного гончарства: горщики, макітри, глечики та глиняні іграшки постачались до Сміли, Черкас та Києва.
Також село пишається династіями майстринь-вишивальниць: їх роботи були представлені на виставках у Києві, Москві, Петербурзі, а кращі з них навіть були нагороджені бронзовою та золотою медалями на всесвітній виставці у Парижі.
Лаврентій Похилевич у своїй книзі "Сказания о населенных местностях Киевской Губернии" (вид. Києво-Печерської Лаври, 1864 р.) писав про Сунки:
